- Джозеф Редьярд Кіплінг «Балада про Схід і Захід».
Протистояння і примирення Сходу і Заходу в баладі.
Ідеї миру і дружби. Антитеза у творі.
Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях письменника; допомогти розкрити філософський зміст твору; розвивати навички аналізу тексту, вчити робити узагальнення й висновки; розвивати навички характеризувати героїв за авторським текстом; розвивати творчу уяву, логічне мислення; виховувати загальнолюдські цінності, прагнення до взаєморозуміння і толерантності.
І. Організаційний момент.
1. Прослуховування фрагменту пісні О. Ільїних «Ми єдині з тобою»
- Як ви думаєте, про що ми будемо говорити на уроці?
Так, про дружбу, мир, любов, Схід і Захід. І сьогодні на вас чекає зустріч з письменником, творчість якого вам уже частково знайома. Це - Редьярд Кіплінг
– англійський письменник , поет, новеліст, лауреат Нобелівської премії.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Робота над ключовими словами уроку.
Розвинене почуття обов’язку (відповідальність).
Сукупність високих моральних якостей, а також повага до них (гідність).
Добра, незаплямована репутація, добре ім’я (честь).
Те, відповідає дійсності, близьке до істини; порядок, що опирається на справедливість, чесність…(правда).
Чуйність, гуманність ( людяність).
Протиставлення, протилежність (антитеза).
Почуття моральної відповідальності перед оточенням, суспільством ( совість).
ІІІ. Оголошення теми і завдань уроку Слайд 1
Запис теми уроку в зошитах.
ІV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.
1. Повідомлення підготовленого учня «Цікаві факти життя
Р.Д. Кіплінга» Слайд 2
2. Слово вчителя. Слайд 3
Ім’я англійського письменника, лауреата Нобелівської премії Р.Кіплінга тісно пов’язане з Індією – далеким дивовижним світом, куди вирушають його мужні і невтомні герої – прості солдати, відважні мореплавці – усі ті, хто живе за девізом: «Боротися, шукати, знайти і не здаватись!»
Східна філософія – улюблені теми Кіплінга. Спостерігаючи життя Індії зсередини, письменник зауважував особливу силу Сходу, засновану на суворому дотриманні одвічних традицій і моральних настанов, неймовірну близькість людини до природи, велику віру індійців не стільки в розум, скільки в інтуїцію. Відчуття різниці між Сходом і Заходом Кіплінг, завдяки прекрасному знанню Індії і своєму великому таланту, і доніс до західного читача. Але не тільки це. Письменнику вдалося показати ті риси характеру, однаково притаманні як європейцям, так і азіатам, що повинні привести їх до взаємоповаги і дружби. Один із таких творів – широко відома «Балада про Схід і Захід» (1889).
3. Робота з картою Слайд 4
Індія, на території якої ще у III тисячолітті до нашої ери виникла одна з найдавніших цивілізацій світу, завжди приваблювала європейців казковими багатствами. Англія підкорила собі всю Індію у середині XIX ст. Однак народи Індії продовжували боротися за незалежність, і порядок у країні утримувався великою кількістю військ. Гордість Кіплінга за успіхи англійців була небезпідставною. Англія у кінці XIX ст. не лише була найпотужнішою країною світу, а й створила найбільшу в історії імперію, що мала свої колонії на всіх континентах. Розміри Британської імперії часів Редьярда Кіплінга у 130 разів перевищували розміри сучасної Британії.
4. Теорія літератури
Бала́да (фр. ballade, від прованс. ballar — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом. Первісно — танцювально-хорова пісня середньовічної поезії Західної Європи з чіткою строфічною організацією.
Головні ознаки балади
· віршований, ліро-епічний твір;
· зосередження уваги на моральних проблемах;
· напружений сюжет;
· легендарність та фантастичність;
· драматична, часто несподівана розв'язка;
· присутність оповідача;
· використання діалогів і повторів;
· невеликий обсяг.
5. Історія написання балади
Вперше надрукована у грудні 1889 році.
В основу балади покладений реальний випадок, що стався на північно-західному кордоні Британської Індії,а точніше – на індійсько-афганському. І хоча більшість географічних назв та імен була змінена, достовірність подій збережена.
6. Глосарій Слайд 5
Резальдар – командир тубільного кавалерійського ескадрону.
Королева – королева Вікторія, роки правління якої ( 1837- 1901) були добою
найвищої могутності Британії.
Форт – велике укріплення зовнішньої лінії оборонних споруд фортеці.
7. Текстуальний аналіз «Балади про Захід і Схід» Слайд 6
- Чим сподобався твір? Що виявилося незрозумілим?
- Про що цей твір? Визначте його тему.
- Яка картина вимальовується у вас після прочитання перших рядків балади?
- Чому початок і кінцівка балади однакові? Як називається така композиція?
- Від чийого імені ведеться розповідь? (Від імені оповідача, який начебто збоку дивиться на все, що відбувається. Характерно для жанру балади.)
- Чи можна встановити, де й коли відбувається подія? Аргументуйте текстом. Що уособлює собою Форт Букло?
- Чому твір названо баладою? Які ознаки літературної балади ви можете назвати на прикладі твору Кіплінга?
- Назвіть героїв твору. (Камаль, Полковничий син, автор-оповідач, син Камаля, воїни-повстанці, солдати королівської армії.)
- Які художні світи вірша представляють персонажі й голос самого автора?
- Як взаємодіють світ Сходу й світ Заходу? Вони протиставлені чи зіставлені? Аргументуйте прикладами з вірша.
- Що ми дізналися про Камаля? (Вожак повстанців. Сильний, сміливий, не боїться ночі, вправний, вкрав найкращу лошицю Полковника, хороший вершник, скочив легко в сідло, дуже швидко оминає всі небезпечні місця.)
- Хто такий Полковничий син? Що відомо про нього? (Молодий юнак, сміливий, безстрашний, один кинувся наздоганяти Камаля і його воїнів, не думав про свою безпеку, хоробро повернув за Камалем у провалля)
- Якими словами автор підкреслив спільні риси двох воїнів? (Сильні, а значить заслуговують на повагу.)
- Чому Камаль повернув у провалля? (Хотів, щоб Полковничий син загинув, але Камаль викликав його на чесний бій як воїна.)
- Чому Камаль допоміг підвестися супернику, коли спіткнувся й впав його кінь?
- Прокоментуйте слова Камаля «Надто довго життям...» (Камаль говорить про свою могутність: всі зроблять будь-що, якщо він накаже, достатньо йому поворухнути пальцем - така велика його влада над людьми. Камаль є господарем у цій ситуації. Життя Полковничого сина залежить від нього.)
- Як відповів Полковничий син? Зачитайте й прокоментуйте уривок. Чого в словах Полковничого сина більше - погрози чи мудрості? У яких словах його відповіді міститься головна думка?
- Чому Камаль говорить, що тут вовк вовка перестрів? Який сенс використання Кіплінгом образів шакалів, собак та вовків у словесній перепалці героїв балади?
- Що стало основою для порозуміння Камаля й Полковничого сина? Яку роль відграє обмін подарунками? Це східна чи західна традиція? Чому її дотримуються обидва герої?
- Чому Камаль віддав на службу Полковничому синові власного сина? Чи можна цей жест вважати «подарунком»?
- Чому Полковничий син не дозволив солдатам Королеви вбити сина Камаля? Яке смислове навантаження несуть його слова: «Не руште його! (...) Бо той, хто вчора ворогом був, сьогодні товариш нам!»?
- Виразно прочитайте фінал балади. Які дві протилежні думки містяться в ньому? Яку з них ви поділяєте й чому? Поясніть, навіщо автор застосував кільцеву композицію?
- Доведіть, що головний художній прийом «Балади про Схід і Захід» - це антитеза. Як вона допомагає втілити провідну ідею вірша? (Ідея миру.) Що уславлює автор у баладі? (Ідею примирення, порозуміння представників різних світів, різних культур, різних цивілізацій, Сходу і Заходу; дружніх стосунків, хоробрості та мужності.)
- Чому автор дав таку назву баладі? Яку функцію в ній виконує сполучник «і»? (Сполучник «і» в назві вірша говорить про авторське ставлення до описаної події. Він цінує й Схід, і Захід; співає пісню й Сходу, й Заходу; в особах головних героїв алегорично представлені народи східної та західної цивілізацій. )
Розповідаючи реальну подію, Р. Кіплінг насичує її філософським змістом. У баладі йдеться не тільки про зіткнення двох чоловіків, двох ворожих сил, а й про конфлікт двох світів — Сходу і Заходу. Це не лише сторони світу, а й утілення різних вірувань, позицій, світоглядів і, урешті-решт, — народів. На початку і в кінці твору повторюється строфа, яку автор виділяє курсивом: «Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох, Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог; Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів, Як сильні стають лицем у лице, хоч вони у різних світів!» Дослівно перша фраза балади перекладається так: «Захід є Захід, а Схід є Схід, з місця вони не зійдуть», але весь текст доводить думку про те, що, хоча Захід і Схід ніколи не зрушать з місця, людина з людиною, незважаючи на різницю в поглядах, національну й релігійну належність, завжди можуть порозумітися й зблизитися духовно. Це шлях до духовного єднання людства, від чого залежить доля Землі.
Підсумок: балада має кільцеву композицію. Рядки з початку балади повторюються в кінці. Весь твір – ніби відповідь на головне питання. Зіткнення двох ворогів – представників двох цивілізацій – Заходу і Сходу змальовано не як протистояння цивілізації і дикунства, а як сутичку двох рівних противників, двох вовків із різних зграй ( «вовк вовка перестрів»)
V. Узагальнення й підсумки
- Які рядки вірша Кіплінга «Балада про Схід і Захід» стали афоризмом? Чому?
- До чого закликає автор людей «Баладою про Схід і Захід»?
- Чому ця проблема і дотепер є важливою?
VІ. Домашнє завдання Слайд 7
-
- Підготувати письмову відповідь на питання: (на вибір учня)
«Що, на твою думку, може зупинити війну?»
«Які умови мирного існування різних народів і культур?»
| 
