Вівторок, 07.12.2021, 23:31
Вітаю Вас Гість | RSS

Сайт учителя-словесника Ільїної Інни Іванівни

Опис педагогічного досвіду

  Майстерність і мистецтво морального                                                                                                                                                                                                                                                 виховання особистості                                                                                                                                                                                                                                        полягають у тому, щоб моральні                                                                                                                                                                                                                                      цінності розкривались перед юними серцями в яскравих                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      образах, які захоплюють думку і хвилюють душу,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           пробуджують прагнення до ідеалу.

 

                                                                                                                                                                                                                                                  В. О. Сухомлинський

 

         Розбудова в Україні якісно нової системи  освіти відбувається в умовах ускладнення виховних проблем, поширення негативних явищ в шкільному середовищі. На сьогоднішній день, беручи до уваги соціологічні та психолого-педагогічні дослідження, можна зробити висновок, що рівень сформованості моральних якостей підростаючого покоління бажає бути кращим.

        З цього випливає, що моральне виховання молоді належить до національних інтересів нашої держави. Навчити дітей жити в гармонії з самим собою,  з іншими людьми та навколишнім світом – це та стратегія, яка повинна бути втілена в роботу школи нового типу. Нова модель освіти повинна базуватися на засадах демократизму та гуманізму. Сьогодні школа здійснює перехід від навчально-дисциплінарної моделі організації педагогічного процесу до моделі особистісно розвивальної. Особливістю цієї моделі організації  педагогічного процесу є те, що кожна підростаюча особистість є творчою індивідуальністю.

       Відповідно до  Закону України « Про загальну середню освіту» для реалізації такого підходу на законодавчому рівні створюються принципово нові умови. У цьому контексті моральне виховання особистості учня в процесі навчання виступає важливим завданням, поставленим перед сучасною школою.

       Дуже складним  є процес формування моральних якостей в учнів шкільного віку. Оскільки це період становлення людської особистості, значна кількість учнів цієї вікової категорії відзначається недостатнім рівнем сформованості моральних якостей, що визначає необхідність більш глибокого вивчення  морального виховання  школярів.  

       Для обґрунтування теоретичних основ розвитку особистості актуальними є дослідження філософів С. Анісімова, О. Дробницького, В. Плахова та ін.; психологів О. Бодальова, М. Баришевського, Л. Божовича та ін. В цих дослідженнях розглядаються проблеми розвитку та виховання особистості. Слід звернути увагу на дослідження педагогів А. Азарова, В.Білоусова, Є. Ільїна, В. Сухомлинського, А. Макаренка та ін. У роботах цих педагогів розкрито теоретико - методичні основи морального виховання. Проблема особистісно орієнтованого підходу в навчанні та вихованні знайшла відображення у психолого-педагогічних працях Б. Ананьєва, І.Беха, О. Киричук та ін.

       Проте проблема формування моральних якостей учнів 5-9 класів на уроках світової літератури засобами особистісно орієнтованого навчання розроблена недостатньо. Недостатня теоретична та методична бази дали підстави для обрання мною теми дослідження: «Формування  моральних якостей в  учнів 5-9 класів на уроках світової літератури засобами особистісно орієнтованого навчання».

        Об’єктом дослідження є процес морального виховання учнів підліткового віку.

       Предметом дослідження є  педагогічні умови  морального   виховання учнів 5-9 класів у процесі  вивчення світової літератури засобами особистісно орієнтованого  навчання.

        Мета моєї  роботи полягає в формуванні особистості школяра, здатного на взаєморозуміння з іншими людьми, на співчуття до інших людей, доброту та милосердя.

      Вивчаючи дане питання, я поставила перед собою такі завдання:

  • проаналізувати стан теоретичної розробки та практичного вирішення проблеми морального виховання учнів підліткового віку в сучасній школі;
  • визначити рівень сформованості моральних якостей в учнів підліткового віку за допомогою соціологічних опитувань;
  • розробити систему уроків про красу чистих людських взаємин;
  •  систематизувати дидактичний матеріал;
  • розробити комплекс методів і прийомів особистісно орієнтованого морального виховання учнів у процесі вивчення світової літератури.

      У процесі  дослідження я використала такі методи:

  • теоретичні – аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури з теми дослідження;
  • емпіричні – анкетування, бесіди, спостереження за навчально-виховним процесом на уроках світової літератури з метою обґрунтування висновків про ефективність використання особистісно орієнтованого підходу до морального виховання учнів 6-9 класів;
  • метод експертної оцінки для дослідження реального стану сформованості моральних якостей учнів підліткового віку на констатувальному та формувальному етапах експериментальної роботи;
  • педагогічний експеримент;
  • методи математичної статистики;
  • власний досвід.

        Вважаю, що художня література – потужний засіб виховання особистості. За допомогою її потенціалу відбувається формування важливих для людської особистості якостей. Аналіз  художніх творів дає можливість глибоко зрозуміти сутність людського існування, допомагає зрозуміти і збагнути важливі життєві цінності.

       Учитель повинен вміти допомагати учням співставляти прочитане з власними проблемами, інтерпретувати, порівнювати, проводити прямі, опосередковані аналогії, будувати прогнози, звертати увагу на виняткове значення для дитини самоаналізу та самооцінки.

        Враховуючи власний досвід та спостереження, можу зробити висновок, що успіх особистісно орієнтованого навчання та виховання підлітків залежить від того, яким чином вчитель змоделює урок і створить комфортні умови для самореалізації особистості. Вчитель повинен на уроці створити ситуацію успіху, коли кожен учень буде розуміти свою значимість та індивідуальність. Ми звикли до того, що вчитель подає готовий матеріал для засвоєння. В цьому випадку учень не має можливості активно приймати участь в обговоренні тієї чи іншої проблеми. А тому йому важко збагнути і зрозуміти поданий матеріал.

       Я розумію, що кожна дитина – це особистість. Особистісно орієнтований підхід у формуванні моральних якостей учнів вважаю доцільним. Вважаю, що традиційний підхід до формування моральних якостей учнів  на сучасному етапі розвитку якісної системи освіти не завжди є результативним. Суспільство розвивається. І у вихованні молодого покоління потрібні нові підходи. І тому на своїх уроках використовую поряд з традиційними формами і методами  роботи і інноваційні: рольова гра, асоціативний кущ, проблемне запитання, словесне малювання, незакінчене речення, дерево рішень, робота в парах, робота в групах, кола Венна, занурення в текст, гронування, творчі завдання та інші.  Їх використання виховує мислячу людину, здатну критично оцінювати події, явища, приймати самостійні виважені рішення та вміння самореалізуватися. 

        Програма світової літератури побудована так, що окремі розділи безпосередньо розкривають тему морального вдосконалення людської особистості.                                             

         Вважаю важливим перед вивченням кожної теми морального спрямування використання співставлення реального життєвого досвіду школярів з контекстом художнього твору. З власного досвіду знаю, що найбільш доцільним на цьому етапі уроку є використання «словесного малювання» та створення «асоціативного куща». Зокрема, на етапі підготовки сприйняття навчального матеріалу при вивченні новели О' Генрі «Останній листок» я пропоную дітям скласти «асоціативний кущ» до слова «доброта», а потім використовую словесне малювання, запропонувавши дітям запитання: «Якби до рук вам потрапили мольберт і фарби, які б кольори ви використали для зображення добра? Чому?»

           На етапі актуалізації опорних знань учнів я використовую такі ефективні, на мій погляд,  форми роботи: «гронування» (6 клас. А. де Сент Екзюпері «Маленький принц». Діти відтворюють матеріал за ключовими словами. Додаток  1), «Вірно/невірно» (7 клас. О' Генрі «Останній листок», 5 клас. Марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра», Г. Андерсен. «Снігова королева». Додаток 2).

          Під час мотиваційного моменту уроку я надаю перевагу постановці проблемних запитань, які спонукають всіх учасників навчального процесу  до інтерактивної взаємодії. (7 клас. Дж. Олдрідж. «Останній дюйм»: Невже потрібна була екстремальна ситуація, щоб герої побачили і розгледіли обличчя один одного?).

          Працюючи безпосередньо  над темою уроку, я застосовую такі інтерактивні методи і прийоми: «усне складання портрету письменника» (6 клас. А. П. Чехов.: Яке враження на вас справляє ця особистість? Що ви можете сказати про цю людину?); «занурення в текст» (7 клас. Дж. Олдрідж. «Останній дюйм»); робота в парах (9 клас. О. С. Пушкін «Євгеній Онєгін»: Як ви розцінюєте вчинок Онєгіна щодо відповіді Тетяни? ), робота в групах (9 клас. М. Гоголь «Шинель»: І –  У чому полягає трагедія головного героя?; ІІ – Чим можна пояснити відсутність співчуття до головного героя з боку його оточення?) (Додаток 3); рольова гра (6 клас. А. де Сент Екзюпері «Маленький принц»: Розповісти від імені Маленького принца про його подорожі до інших планет.); кола Венна (7 клас. О' Генрі «Останній листок»).

         На закріплення вивченого матеріалу я використовую інтерактивну гру «Дерево рішень» (9 клас. Мольєр. «Міщанин-шляхтич»: Які поради ви дали б людям, які соромляться свого соціального становища?), прийом             «Незакінчене речення» («Я дізнався…, навчився…». «Мені                   сподобалось …» . « Я зрозумів …». ); міні-диспут (Додаток 4); творчі завдання:

  • робота з епіграфом;
  • серед поданих афоризмів обрати ті, які відображають головну думку твору;
  • спрогнозуйте подальший розвиток подій у художньому творі;
  •  створення фільму за твором;
  • вернісаж ідей або малюнків (Додаток 5).

          Неабиякого значення я надаю рівню зацікавленості учнів на уроці. Мені як вчителю-практику важлива думка дітей. Тому я використовую прийом «градусник» або «мішень», коли діти за відповідною шкалою визначають свій рівень зацікавленості темою уроку. Це дає мені змогу надалі удосконалювати свій професійний рівень, шукати нові шляхи та підходи в навчанні і вихованні учнів, які зможуть повною мірою залучити учнів до співпраці і отримати бажані результати.

       Перед вивченням кожного розділу, запланованого програмою, і після його вивчення, проводжу  моніторинг (анкетування, тестування, опитування) для виявлення рівня сформованості тих чи інших моральних понять, які є в центрі обговорення. Після обробки даних обов’язково результати оголошую учням і вважаю за доцільне проаналізувати їх з школярами (Додаток 6).  

      Логічним продовженням уроку є позакласна робота з предмета. Це і літературні свята, тижні світової літератури, що дають змогу на прикладах головних героїв вивчених творів виховувати чисті почуття доброти, любові, милосердя, відданості. Учні, готуючи інсценізації, читання напам’ять поезій, диспути, вчаться бути відповідальними за свої вчинки, стають добрішими  один до одного, старших, менших за себе.

         Уроки літератури будую як пошук істини. Вважаю, що елементи риторики – важливі складові процесу успішного засвоєння нових знань і навичок. Я намагаюся розвивати здатність учня розуміти авторський задум, формулювати свою думку й незалежно аргументувати її, виробляти в кожного школяра уміння  самостійно задовольняти власні духовні потреби, навчити цінувати красу чистих людських взаємин, використовувати їх для формування себе як особистості.

          Як показує досвід, після опрацювання тем морального спрямування в учнів спостерігається підвищення рівня сформованості моральних компетенцій. А це є показником результативності і доцільності використання сукупності  інноваційних форм і методів педагогічної діяльності. За результатами підсумкового тестування «Що означає бути добрим?» 95% від кількості учнів, що брали участь у  тестуванні, дали  стверджувальні відповіді  на більшість запитань, а це означає, що  показники рівня сформованості моральних понять підвищилися.

           Велику увагу я, як класний керівник, приділяю роботі з батьками. Адже вплив сім’ї на дитину унікальний, а багато в чому й незамінний. В.О.Сухомлинський стверджував: “У сім’ї шліфуються найтонші грані людини – громадянина, людини – трудівника, людини – культурної особистості”. У сім’ї, образно кажучи, закладається коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди. Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави. Батьки впливають на дітей передусім своєю особистістю. Особисті якості батьків впливають на дітей не механічно, а через безпосереднє спілкування та спільну діяльність. А тому в своїй праці використовую як традиційні, так і нетрадиційні форми роботи з батьками. Це і різноманітні лекторії на батьківських зборах, це і бесіди за круглим столом, семінари, анкетування батьків, індивідуальна робота, практичні поради, виховні години, на які запрошуються батьки, дні телефонного зв’язку.  

         Вважаю, що завдання вчителя полягає в тому, щоб знайти шлях до кожного учня, створити умови для розвитку здібностей, закладених у кожному. Я не вважаю, що в спілкуванні з учнем знання, моральний досвід передаються лише учню. Це процес двобічний, що ґрунтується на співтворчості вчителя і учня. Тоді, за словами К. Роджерса,  «навчання стає життям, а учень – істотою, яка навчається змінюватися».                            

         Визначальними в моїй  педагогічній діяльності стали слова Софії  Русової:  «Учитель, який передає дитині лише знання, - це ремісник, той, хто виховує характер, - справжній митець у своїй справі».  А тому я намагаюся уважно придивлятися до дитячих душ і знаходити ту іскорку доброти, милосердя і любові, яка в майбутньому буде палати факелом і сформує повноцінну особистість, впевнену в собі і корисну для суспільства.

                                                                                                                       

Рекомендації щодо оформлення опису досвіду роботи, що засвідчує оригінальність педагогічних ідей, методів, технологій, аналіз результатів праці

 

1 розділ – коротка біографічна довідка з фотографією учасника;
2 розділ – проблема, над якою працює вчитель;
3 розділ – інформація адміністрації школи про вчителя (обґрунтування роботи вчителя з обраної проблеми, на якому творчому рівні працює вчитель, висновки про суть роботи над проблемою);
4 розділ – опис досвіду самим вчителем (засоби, прийоми, форми, методи, які впроваджує вчитель, мета, новизна, чий педагогічний досвід використовує);
5 розділ – цикл уроків (3-5) у межах однієї теми;
6 розділ – доповіді, виступи вчителя на педрадах, конференціях, засіданнях методичних об’єднань тощо;
7 розділ – друковані праці вчителя;
8 розділ – позакласна робота вчителя (планування роботи предметного гуртка, факультативу, спецкурсу, предметного тижня);
9 розділ – моніторинг результатів навчальних досягнень учнів, участі в конкурсах, олімпіадах тощо;
10 розділ – зразки дидактичного, роздаткового матеріалу;
11 розділ – фотоматеріали (3-5), які відображають педагогічну діяльність учителя.

 

Меню сайту
Пошук
Вхід на сайт
Календар
«  Грудень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всего ответов: 67
Міні-чат
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0